Малий бізнес та громадяни активно переходять у валютні збереження: їх доля на ринку зросла в два рази

2024-06-25 15:23
55
Ця стаття на мовах: UA / RU

www.instagram.com


Стаття у розділах:

Новини бізнесу

Зміст

Якщо ще минулого року частка малого та середнього бізнесу на ринку іноземних валют складала 18%, то у червні 2024 року їх доля досягла рівня у 38%. Представники Національного банку України звітують про те, що за перші 5 місяців минулого року населення придбало близько 1,9 млрд доларів. Сьогодні ж цифра чистої купівлі населенням досягла відмітки в 4,3 млрд доларів. Збільшення цієї долі у структурі валютного попиту — це досить тривожний показник, на який треба зважати.

Про що говорить статистика?

Значне підвищення активності населення та невеликого бізнесу в операціях з купівлі іноземної валюти говорить про те, що країна має певний дисбаланс валютних очікувань. На сьогодні фіксуються наступні фактори:

  1. Переважна доля гривневої ліквідності, яка потрапляє в економіку з часом конвертується в іноземну валюту. Актуальний показник досягає 86%.
  2. Найбільші моменти валютного тиску фіксуються у моменти, коли Національний банк заявляє про нові кроки щодо лібералізації та скасування валютних обмежень.
  3. Умови війни диктують таку економічну ситуацію, в якій дуже важко втримати рівновагу валютного курсу, який контролюється умовами вільного ринку.
  4. Постійні шокові фактори (руйнування виробничих потужностей, інфраструктури, імпорт електрообладнання, імпорт медичних засобів і так далі) формують помітний психологічний тиск на гривню.

Додатково — на зміщення балансу попиту і пропозиції впливає те, що більша частина валютних надходжень в державу не має ринкового характеру. В Україну постійну йдуть іноземні кредити, гранти, гуманітарна та благодійна допомога.

Що далі? Чи є світло в кінці тунелю?

Так, однозначно. Незважаючи на структурно дефіцитний платіжний баланс України (до 30 млрд доларів на рік) і функціонування економіки на основі неринкових шоків, НБУ враховував цю динаміку, коли переходив до гнучкого курсоутворення після валютних обмежень. Політика Нацбанку була запрограмована на певні прояви нестабільності і продовжує реалізовувати політику приваблення гривневих активів.

Тим не менш, деякі експерти, все-таки, рекомендують трішки відійти від повної лібералізації і спробувати інші методи. До прикладу:

  • відтермінувати максимальні валютні обмеження до періоду кінця війни;
  • зафіксувати обмінний курс на рівні не вище від +10% від інфляційних очікувань;
  • знизити параметри процентної політики до адекватного інфляційного рівня.

Чи дослухаються чиновники? Будемо спостерігати і повідомляти вам у наступних новинних статтях.


Ви експерт? Поділіться досвідом на busyb
Сподобалась стаття? Читайте нас в телеграм