Як дотримуватися Закону про мову в Україні: поради для бізнесу

2021-04-24 15:38
61
Ця стаття на мовах: UA / RU

Стаття у розділах:

Законодавчі аспекти Юридична допомога

Зміст

Будь-якому українському бізнесмену обов'язково потрібно розумітися на тому, що закріплено в розділі 5 ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Поширення цього правового акта не стосується особистого життя та комунікацій. У той же час магазини та інший бізнес можуть оштрафувати, якщо ігнорувати “Закон про мову”.

Поетапне впровадження вимог Закону про мову

Незважаючи на те, що Закон про мову було прийнято давно, а фактично розпочав свою роботу ще в липні 2019-го, більша частина його норм не була обов'язковою до виконання. Обов'язки активуються поетапно, кожна свого часу.

У січні 2021 року деякі норми Закону про мову, що знаходяться у 5 розділі, стали актуальними і для сфери обслуговування споживачів. Отже, бізнесу критично важливо в них розбиратися.

У цій статті ми коротко та доступно опишемо основні з них.

Вимоги Закону про мову щодо обслуговування клієнтів

Стаття 30 законодавчого акта закріплює за суб'єктами, які обслуговують споживачів, використання державної мови.

Ніхто не забороняє дублювати будь-яку інформацію за допомогою інших мов світу. Але основна мова, яка використовується в бізнесі, має бути українською.

У випадку, якщо клієнт має труднощі в обслуговуванні українською та просить використовувати іншу мову, можна піти йому назустріч. Звичайно, якщо працівник сам знає цю мову.

Частина 2 статті 30 чітко визначає тих, хто обов'язково має обслуговувати клієнта за допомогою державної мови:

  1. Підприємства, установи, організації будь-яких форм власності.
  2. ФОП.
  3. Інтернет магазини.
  4. Будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які зайняті у сфері обслуговування, а також надають інформацію про товари та послуги.

Вимоги Закону про мову щодо інформації про товари, роботи, послуги

Норми Закону про мову поширюються на:

  • цінники;
  • інструкційні дані;
  • вказівку характеристик товару;
  • маркування;
  • меню;
  • інші носії інформації, з яких можна дізнатися про характеристики реалізованих товарів / послуг.

Кожне джерело інформації зі списку має бути складене за допомогою державної мови. Не забороняється використовувати іншу мову. Але обсяг інформації головною мовою, захищеною законом, повинен перевищувати аналогічний обсяг додатковою.

Щоб не нарватися на штраф, державна мова має використовуватися в:

  1. Найменування товару.
  2. Відомості про його властивості, склад, кількість, інші параметри.
  3. Відомості про шкідливі речовини, побічні ефекти.
  4. Даних про генну модифікацію, якщо вона проводилася.
  5. Дата виготовлення.
  6. Правил гарантійних зобов'язань та обслуговування.
  7. Термін придатності.
  8. Даних про виробника.
  9. Відомості про сертифікацію.
  10. Іншим.

Вимоги Закону про мову щодо оголошень, вивісок, написів та покажчиків

Стаття 28 Закону про мову закріплює використання виключно української для створення, закріплення та наповнення:

  • оголошень та різних покажчиків;
  • додаткових зовнішніх інформаційних панелей;
  • візуальних та звукових матеріалах магазину;
  • інших елементів, які агітують до укладання угод із магазином чи підприємством.

Вимоги Закону про мову щодо реклами

З 16 січня 2020 року будь-яка реклама магазинів та іншого бізнесу (у форматі відео, аудіо чи друкованому варіанті) має бути обов'язково українською мовою.

Ті ж вимоги стосуються:

  1. Реклами за допомогою банерів.
  2. Реклами в Інтернеті.
  3. Контекстна реклама.
  4. Відеороликів на YouTube та інших відео-хостингах.
  5. Розсилок за допомогою звичайних SMS, повідомлень у месенджерах або за допомогою e-mail.

Вимоги Закону про мову щодо публічних заходів

У найближчому майбутньому, з 16.07.2021 року, українська мова буде обов'язковою у застосуванні при публічних заходах (як приклад — відкриття магазину з конкурсами та іншим).

Стаття 23 Закону про мову говорить про винятки лише в тому випадку, якщо є певний художній чи творчий задум, який не можна реалізувати без застосування іншої мови, яка не є державною.

Вимоги Закону про мову щодо сайтів, мобільних додатків та соціальних мереж

Пункт 7 статті 27 Закону про мову закріплює необхідність наявності української версії та пріоритет її завантаження для:

  • мобільних додатків суб'єктів підприємницької діяльності;
  • іншого програмного забезпечення підприємців;
  • будь-яких сайтів СПД;
  • сторінок у соціальних мережах.

При цьому обсяг україномовного контенту має бути рівним або переважати над контентом в інших мовних версіях.

Вимоги Закону про мову щодо робочої документації та трудових відносин

Стаття 20 Закону про мову закріплює державну мову як обов'язкову для:

  • укладання класичних трудових чи колективних договорів;
  • оформлення наказів із боку роботодавця;
  • заповнення посадових інструкцій для спеціалістів;
  • правил ВТР;
  • звітності та інших робочих документів.

Повне дублювання інформації потрібних документів за допомогою інших мов не заборонено.

Чи можна звільняти за відмову говорити мовою клієнта чи невиконання Закону про мову

Актуальний закон забороняє роботодавцю чи клієнту змушувати робітника використовувати під час виконання своїх обов'язків іншу мову , крім державного. Незалежно від того, знає він цю мову чи ні.

Приклад: приходить клієнт, який знає та спілкується тільки російською/англійською. Він просить працівника обслужити його з допомогою російської. Працівник відмовляє.

Ні роботодавець, ні клієнт (навіть якщо він іноземець) не може покарати або поскаржитися на такого працівника. Перехід іншою мовою — добровільне рішення та питання особистого вибору на користь або на шкоду взаємин із клієнтом.

Не можна звільнити співробітника і за незнання українського чи невиконання норм Закону про мови . Поки що подібних норм у Кодексі законів про працю просто немає. Але зараз можна успішно обійти. Для цього потрібно заздалегідь прописати вимогу щодо високого рівня володіння та використання державної мови в одному з наступних документів:

  • трудовий договір із новим працівником;
  • спеціальна посадова інструкція;
  • правила ВТР.

А ось за множинні порушення вже прописаного правила звільнити буде не важко. Щодо такого працівника діятиме норма пункту 3 статті 40 КЗпП.

Як штрафують за порушення Закону про мову

Дотримання закону — це сфера, за якою слідкує спеціальний чиновник. Мовний омбудсмен опрацьовує скарги на відсутність обслуговування в рамках норм закону.

Але штрафи призначаються в окремих і виняткових випадках. Після першого порушення, якщо його наявність доведено, оголошується лише попередження. Також потрібно усунути проблему протягом 30 днів.

Якщо протягом 12 місяців після дати складання акта з боку омбудсмена буде зафіксовано повторне порушення, потрібно буде сплатити штраф у розмірі від 5100 до 6800 грн (закріплений статтею 57 Закону про мову).


Ви експерт? Поділіться досвідом на busyb
Сподобалась стаття? Читайте нас в телеграм