Процедура повної ліквідації юридичної особи — це достатньо непроста та затратна по часу задача. Так як помилки у реалізації даної цілі абсолютно недоречні, ми взяли на себе задачу розповісти про те, що собою являє фактичний процес ліквідації на практиці. Ця стаття містить у собі всі найважливіші тонкощі та їх опис згідно із законодавством України. Після прочитання у читача буде повне розуміння того, що потрібно знати перед початком процедури ліквідації.
Визначення: що таке процедура ліквідації підприємства
На сьогоднішній день в Україні передбачено два основних варіанти припинення економічної діяльності підприємства. Процедура ініціюється через:
- Реорганізацію.
- Або через ліквідацію.
Перший варіант ініціюється тоді, коли потрібно передати право на власність від однієї юридичної особи до іншої. У процесі новий власник одночасно отримує права / активи, але також набує обов’язків по минулим зобов’язанням переданого йому підприємства.
Ліквідація — це процедура, яка абсолютно не передбачає виникнення правонаступництва у іншої юридичної особи. Якщо процедура ліквідації буде проведена правильно і згідно законів України, то будуть повністю припинені права та обов’зяки підприємтсва.
Важливо розуміти наступне:
- Для уникнення можливих проблем у майбутньому і пов’язаних з ними судових позовів (через некоректність проведеної процедури) обов'язково потрібно пройти всі етапи ліквідації.
- В законодавстві України немає єдиного правового акту, який би контролював ліквідацію у бізнесі від початку і до кінця.
- Різні етапи ліквідації розписані і контролюються окремими законодавчими актами і, нерідко, їх норми входять у конфлікт між собою.
Юристи рекомендують задумуватися про ліквідацію вже на момент створення підприємства. В установчих документах повинен бути прописаний механізм припинення діяльності, який влаштовує конкретного власника. Нерідко компанії отримують відмову в державній реєстрації на основі того, що порядок ліквідації в установчих документах відсутній або прописаний з помилками. Але і підвищених вимог до розписування немає — зазвичай достатньо просто внесення стандартних законодавчих норм без деталізації процедур відносно конкретного випадку з підприємством.
Варіанти ліквідації підприємства
Ініціювати ліквідацію підприємства мають право його учасники або установчий (розпорядчий) орган, на який покладені відповідні повноваження у статуті компанії. Дана процедура називається самоліквідацією або добровільною ліквідацією.
Законодавство дозволяє ініціювати ліквідацію з прив'язкою до таких причин:
- Економічні проблеми.
- Досягнення мети, задля якої було зареєстроване підприємство.
- Проявлення тих чи інших обставин, які були завчасно закріплені у статуті.
Ще одним варіантом для припинення діяльності можна обрати таку причину, як невиконання ліміту по чистим активам, зниження їх у ТОВ на 50% і більше, якщо порівнювати із попереднім 12-місячним періодом. Самоліквідація допустима, коли вартість чистих активів впала нижче за рівень статутного капіталу.
Ще один варіант — ліквідація згідно з постановою суду. У такому випадку ліквідаційна комісія призначається суддею, а постанова виноситься на основі факту банкрутства або з інших причин.
Банкрутство підприємства можна запустити через один з трьох основних напрямків:
- суд;
- подання кредитора;
- ініціативу власника.
Основна мета банкрутства — задоволення інтересів кредиторів через стягнення боргів, шляхом продажу майна компанії.
Строки ліквідації підприємства відповідно до законодавства України
На сьогоднішній момент не існує законодавчих вимог, які б обмежували тривалість здійснення процедури ліквідації. З іншої сторони, є обмеження до кредиторів, які б хотіли задовольнити свої вимоги у зв'язку із закінченням господарської діяльності. Якщо відбулося оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення господарської діяльності, то у них є від 2 до 6 місяців для того, щоб заявити свої вимоги про відшкодування. Відповідні правила закріплені у частині 5 статті 105 Цивільного кодексу України.
Суто технічно дані строки і є мінімальними для процедури ліквідації, але на практиці відшкодування часто значно більше затягується у часі. Все через довготривалість таких процедур, як: перевірка зі сторони державних органів та реалізація активів.
Відшкодування боргів завершується тим, що здійснюється опублікування оголошення про ліквідацію підприємства в офіційному виданні місцевого органу влади. Якщо ж активів для компенсації кредиторам недостатньо, то здійснюється порушення справи про банкрутство.
Ліквідації підприємства: покроково алгоритм дій
Стандартний покроковий алгоритм етапів та дій щодо ліквідації підприємства виглядає так:
Рішення про ліквідацію
Первинний етап. Для різних типів підприємств дане рішення виглядає по-різному.
Приватні підприємства потребують лише відповідного рішення власника. Для ТОВ, ТДВ, АТ вимагається оформлення ліквідаційного рішення зі сторони зборів учасників через протокол (крім випадків, коли інше закріплено у статуті).
Для товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з доданою відповідальністю та акціонерних товариств рекомендується набрати за результатами зборів не менше 75% (три четвертих від всіх) голосів підтримки. Або ж, завчасно прописати в установчих документах норму, за якою ліквідація підтверджується результатом в понад 50% підтримуючих. В іншому випадку можуть бути проблеми з майбутніми судовими позовами через певні колізії в законодавстві.
Початок роботи ліквідаційної комісії підприємства
Даний орган утворюється в процесі початку діяльності загальних зборів. В цей же момент закріплюється склад його учасників, а також чітко окреслені обов’язки / повноваження. Обов’язково потрібно здійснити чітку фіксацію даних кожного члена комісії (його ПІБ та РНОКПП).
Важливо тако потурбуватися про те, щоб був визначений режим роботи підприємства на час його ліквідації. Особлива увага приділяється особам, які будуть відповідальні за ліквідаційний баланс.
Законодавство ніяк не обмежує підприємства у кількості та конкретному складі комісії. Іноді вона складається взагалі із однієї людини (якщо компанія маленька). Але зазвичай в неї потрапляють такі посадові особи і суб’єкти, як: засновники, директор, бухгалтер, аудитор чи юрист.
Керівником комісії буде нестися повна відповідальність за всі типи звітності та правильність заповнення заяви. Тому людина повинна бути підібрана відповідно кваліфікована та відповідальна. Але це згладжується можливістю зробити керівником досвідчену особу, яка взагалі не є працівником підприємства.
Реєстрація ліквідаційного рішення у державного реєстратора
Цивільним кодексом закріплено те, що оформлення рішення про припинення господарської діяльності може бути оформлене через декілька напрямків (спеціалістів) на вибір:
- в ЦНАПі (центр надання адміністративних послуг);
- в місцевій раді (орган місцевого самоврядування);
- у нотаріуса.
Обов’язково треба потурбуватися про те, щоб внесення відомостей в держреєстр відбулося пізніше, ніж протягом трьох днів після прийняття рішення загальними зборами. Спеціалісту потрібно надати:
- Оригінал / нотаріально завірену копію рішення зборів (або наказ у випадку з приватним підприємством).
- Зібрані раніше дані про ПІБ та РНОКПП членів ліквідаційної комісії.
- Квитанцію про сплату адміністративного збору за реєстрацію.
- Інші документи, передбачені статтею 17 Закону «Про державну реєстрацію…».
Протягом 24 годин дані про ліквідацію потрапляють до реєстру. Сповіщення про це отримують також такі органи, як: Пенсійний фонд, Державна податкова служба і Держстат.
Наслідки запуску процедури ліквідації
Як тільки у Єдиному державному реєстрі з’являються дані про завершення діяльності, підприємство втрачає право на:
- Внесення змін до установчих документів.
- Коригування даних про окремі підрозділи.
- Реєстрацію нових юридичних осіб зі сторони засновників або учасників.
