Визначення фінального цінника на товар чи послугу є важливим елементом діяльності будь-якого магазину. Від того, наскільки добре буде дотримано балансу в ціні, залежить успіх і популярність бізнесу. У цій статті ми розповімо про такі моменти:
- що треба враховувати для формування цінника;
- на що впливає комісія від посередників;
- як визначити обсяг маржі та націнки;
- про інші важливі моменти із цієї ж сфери.
Поняття собівартості та націнки
Ціна будь-якого товару в магазині обов'язково складається з двох головних параметрів - собівартості та націнки від господаря бізнесу . Формула максимально проста:
ціна за одиницю товару = собівартість + націнка для заробітку
Собівартість можуть формувати такі параметри, як: витрати на виробництво, вартість матеріалів, різні змінні витрати (визначаються виходячи з обсягів угод), заробітна плата працівників, витрати на доставку, упаковку і рекламу.
Загалом, собівартістю можна назвати будь-які скоєні витрати, націлені на підсумковий продаж товару або надання послуги. Визначати її не складно. Але варто приділяти цьому максимум часу. Тільки так бізнес приноситиме гарний прибуток.
Націнка – це додаткова надбавка собівартості товару чи послуги. Саме завдяки їй існує бізнес як такий. Вона і формує той підсумковий прибуток магазину, який збагачує його господаря.
Формула націнки буде виглядати так:
Націнка = постійні витрати + податкове навантаження + комісійні від бізнес-посередників + прибуток магазину
Постійні витрати (логістичні витрати, орендна плата, зарплата та інші) можуть враховуватись як у показнику собівартості, так і в обсязі націнки. Якщо забути додати їх у націнку, то доведеться платити за ці напрямки за рахунок прибутку.
Додавання комісії посередників у націнку допомагає тим, хто прагне заощадити. Але, якщо оплачувати цей напрямок із прибутку самостійно, можна продавати товари за конкурентнішою вартістю. Ціна буде на одному рівні - і у вашого магазину, і у посередника, який доставляє товар.
Розрахунок націнки проводиться одним із двох способів:
- Всі мінливі та постійні витрати вирушають у собівартість (у такому разі націнка буде виключно чистим прибутком магазину).
- Частина витрат у собівартість, а постійні витрати фіксуються в націнці.
Відмінності між маржою та націнкою
Багато людей і бізнесмени-початківці помиляються у визначенні націнки і маржі, а також плутають їх між собою. Але ці важливі показники далекі від схожості та відображають різні характеристики. Показник маржі завжди нижчий, а ось обсяг націнки може бути обмежений лише «нахабством» ФОП.
Націнка накладається на собівартість та демонструє мінливість цінника порівняно із закупівельними показниками вартості, витратами на виробництво тощо.
Маржа , своєю чергою, демонструє прибутковість і рентабельність продажів. Вона відображає показник прибутку у ціннику. Відобразити її можна як у фактичних цифрах, так і у відсотках. Вона дозволяє чітко визначити, скільки підсумкового прибутку міститься в кожній гривні виручки магазину.
Показник маржі ніколи не перевищує 100%. Її розрахунок провадиться кожен звітний період, щоб чітко розуміти динаміку прибутковості окремих напрямків бізнесу.
Є два основні види маржі:
- Валова маржа – відображає «брудний» прибуток у ціні того чи іншого продукту.
- Чиста маржа – відображає обсяг чистого доходу магазину вартості окремого продукту.
Націнка відображає показник доданої вартості. Маржа демонструє прибутковість, яка є головною метою бізнесу. Зростання націнки обов'язково призводить до зростання маржі. Але маржа ніколи не перевищить показнику націнки.
Формування цінника: на що звернути увагу у процесі
Українські бізнесмени мають право самостійно формувати вартість та націнку на всі свої продукти. Винятком є лише товари зі списку соціально важливих, ціна яких регулюється спеціальними органами (зазвичай це популярні та затребувані щоденні продукти).
Насамперед потрібно: точно прорахувати всі витрати, визначити обсяг націнки і лише на основі цього встановити показник цінника.
Обов'язково потрібно визначити мінімальну вартість, нижче за яку продаж приноситиме виключно збитки. А після цього все залежить виключно від цілей та стратегії господаря бізнесу.
До списку факторів, які можуть суттєво вплинути на розліт цінника, також належать:
- досвід та впізнаваність бренду в бізнесі;
- середній рівень цін у сфері;
- популярність продукту;
- коливання курсів (якщо закупівля провадиться в іноземних партнерів);
- поведінка конкурентів та його цінники;
- стратегія та спосіб продажів.
